—Ќ≤ƒ (синдром набутого ≥мунодеф≥циту) Ч важке ≥нфекц≥йне захворюванн¤,
спричинене в≥русом ≥мунодеф≥циту людини (¬≤Ћ), ¤кий пошкоджуЇ ≥мунну систему людини,
≥ таким чином знижуЇ оп≥рн≥сть орган≥зму проти будь-¤кого захворюванн¤.
«м≥ст
|
 |
—индром набутого ≥мунодеф≥циту вперше було заф≥ксовано в —Ўј у 1983 роц≥.
ѕрот¤гом двох м≥с¤ц≥в хворий помер. —ьогодн≥ за добу у св≥т≥ чотириста тис¤ч чолов≥к заражуЇтьс¤ ц≥Їю хворобою.
«будником Ї в≥рус, що маЇ вигл¤д сп≥ральки у трикутн≥й серцевин≥.
¬≥н носить назву ¬≤Ћ (в≥рус ≥мунодеф≥циту людини) ≥ маЇ три типи:
¬≤Ћ 1 та ¬≤Ћ 2, що Ї дуже поширеними у «ах≥дн≥й ™вроп≥, та ¬≤Ћ 3, на ¤кий страждають переважно американц≥ та африканц≥.
¬≥рус вражаЇ “-л≥мфоцити, що служать дл¤ його розмноженн¤, та макрофаги, що рознос¤ть його по орган≥зму.
—ам по соб≥ —Ќ≤ƒ не Ї смертельною хворобою, але функц≥онуванн¤ його в≥русу у орган≥зм≥ впливаЇ на ≥мунну систему так,
що нав≥ть проста нежить може призвести до смерт≥ людини. ¬≤Ћ руйнуЇ “-л≥мфоцити, ≥ це призводить до втрати орган≥змом
захисних реакц≥й, в насл≥док чого актив≥зуЇтьс¤ так звана умовно-патогенна флора орган≥зму ≥ р≥зко п≥двищуЇтьс¤ ймов≥рн≥сть
смертельних запалювань, уражень нервовоњ системи, розвитку онколог≥чних захворювань.
ƒжерелом ≥нфекц≥њ Ї безпосередн≥й нос≥й ¬≤Ћ”. «араженн¤ можливе лише при статевому контакт≥ з ≥нф≥кованим чи
при кровообм≥н≥ з ним. якщо ¬≤Ћ-≥нф≥кована ж≥нка народжуЇ дитину, то за останн≥ми досл≥дженн¤ми,
ц¤ дитина зовс≥м не обовТ¤зково маЇ бути нос≥Їм в≥русу.
¬≥д двох м≥с¤ц≥в до 10 рок≥в.
«б≥льшенн¤ л≥мфовузл≥в, лихоманка, втрата 10% ваги т≥ла прот¤гом двох м≥с¤ц≥в, слабк≥сть.
ќск≥льки ранн≥й пер≥од ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ часто Ї безсимптомним, л≥кар≥ та ≥нший медичний персонал можуть ви¤вити його
лише за допомогою досл≥дженн¤ кров≥ пац≥Їнта на на¤вн≥сть у н≥й антит≥л (протењн≥в, за допомогою ¤ких орган≥зм боретьс¤
з хворобою) до компонент≥в ¬≤Ћ. ≥льк≥сть антит≥л у кров≥ п≥дн≥маЇтьс¤ до р≥вн¤, ¤кий вдаЇтьс¤ зареЇструвати за
допомогою на¤вних сьогодн≥ метод≥в досл≥дженн¤, приблизно за 1 - 3 м≥с¤ц≥ п≥сл¤ зараженн¤, а до р≥вн¤, здатного давати
позитивний результат в обстеженн¤х за допомогою стандартних тестових систем, лише за 6 м≥с¤ц≥в.
Ћюдей, що мають контакт з в≥русом, потр≥бно обстежувати на на¤вн≥сть ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ, ¤к т≥льки пройде час,
необх≥дний дл¤ нагромадженн¤ в кров≥ против≥русних антит≥л. «авд¤ки ранн≥й д≥агностиц≥ вони можуть отримати адекватне
л≥куванн¤ у пер≥од, коли њхн¤ ≥мунна система найб≥льше спроможна боротис¤ з ¬≤Ћ, ≥ таким чином запоб≥гти розвитку
де¤ких опортун≥стичних ≥нфекц≥й. р≥м того, своЇчасне ви¤вленн¤ ≥нфекц≥њ спонукаЇ пац≥Їнт≥в утримуватис¤ в≥д вчинк≥в,
¤к≥ могли б стати причиною зараженн¤ ≥нших ос≥б. ƒл¤ д≥агностики ¬≤Ћ-≥нф≥куванн¤ л≥кар≥ користуютьс¤ тестовими наборами
двох тип≥в: ELISA та Western Blot. якщо ймов≥рн≥сть на¤вност≥ ≥нфекц≥њ в орган≥зм≥ велика, а обидва тести дають негативний
результат, л≥кар≥ можуть вдатис¤ до пошук≥в у кров≥ власне в≥руса або порадити пац≥Їнтов≥ повторно пройти тести п≥зн≥ше,
коли ≥снуватиме вища в≥рог≥дн≥сть накопиченн¤ необх≥дноњ к≥лькост≥ антит≥л у кров≥. ƒ≥ти, що народжуютьс¤ в≥д ¬≤Ћ-≥нф≥кованих
матер≥в, теж можуть бути вражен≥ в≥русом, але можуть бути ≥ не≥нф≥кованими, проте у будь-¤кому випадку прот¤гом перших к≥лькох
м≥с¤ц≥в житт¤ мають у кров≥ антит≥ла, отриман≥ в≥д матер≥. «а в≥дсутност≥ симптоматики в≥рог≥дний д≥агноз ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ за
допомогою стандартних тест-систем може бути поставлений лише у д≥тей в≥ком понад 15 м≥с¤ц≥в. ” цьому в≥ц≥ на¤вн≥сть антит≥л
матер≥ у кров≥ дитини Ї малоймов≥рною, проте у випадку ≥нф≥куванн¤ орган≥зм починаЇ виробл¤ти власн≥ антит≥ла.
Ќов≥ технолог≥њ ви¤вленн¤ самого в≥русу використовуютьс¤ дл¤ д≥агностики ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ у д≥тей в≥ком в≥д 3 до 15 м≥с¤ц≥в.
Ќин≥ провод¤тьс¤ випробуванн¤ к≥лькох тест-систем д≥агностики ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ у д≥тей в≥ком до 3 м≥с¤ц≥в.
ќск≥льки вакцини проти —Ќ≤ƒу не ≥снуЇ, Їдиним способом запоб≥гти ≥нфекц≥њ Ї уникненн¤ ситуац≥й, що несуть ризик зараженн¤,
таких ¤к сп≥льне використанн¤ голок та шприц≥в або практикуванн¤ небезпечених статевих зносин.
Ѕагато людей, ≥нф≥кованих в≥русом ≥мунодеф≥циту, не маЇ симптом≥в захворюванн¤. ќтже, неможливо знати напевно,
що статевий партнер ¬≤Ћ-не≥нф≥кований, ¤кщо немаЇ повторних негативних результат≥в його перев≥рки на ≥нф≥кован≥сть.
÷е, звичайно, за умови, що за час, ¤кий минув з моменту останнього обстеженн¤, в≥н не вступав у потенц≥йно небезпечний
статевий контакт.
¬арто або зовс≥м не вступати у статев≥ в≥дносини, або користуватис¤ презервативами з латексу, ¤к≥ забезпечують лише
частковий захист п≥д час орального, анального чи ваг≥нального статевого акту. —л≥д використовувати лише латексн≥ презервативи,
дл¤ змащуванн¤ ¤ких застосовуютьс¤ змазки на основ≥ води.
’оча де¤к≥ лабораторн≥ досл≥дженн¤ ≥ св≥дчать про те, що сперматоцидн≥ засоби можуть знищувати в≥рус ≥мунодеф≥циту,
не встановлено, що ц≥ препарати здатн≥ запоб≥гати зараженню.
–изик передач≥ ≥нфекц≥њ в≥д матер≥ до майбутньоњ дитини значно зменшуЇтьс¤, ¤кщо вона п≥д час ваг≥тност≥ та полог≥в приймаЇ AZT,
а њњ дитина отримуЇ цей препарат прот¤гом перших шести тижн≥в житт¤.
- —татев≥ контакти - найб≥льш розповсюджений шл¤х передач≥ в≥русу. “ому над≥йний спос≥б запоб≥гти зараженн¤
- уникати випадкових статевих контакт≥в, використанн¤ презерватива.
- ¬нутр≥венно вживанн¤ наркотик≥в не т≥льки шк≥дливо дл¤ здоров'¤, але ≥ значно п≥двищуЇ можлив≥сть зараженн¤ в≥русом.
як правило, т≥ хто ввод¤ть внутр≥шньовенн≥ наркотики, використовують загальн≥ голки ≥ шприци без њхньоњ стерил≥зац≥њ.
- ¬икористанн¤ будь-¤кого ≥нструментар≥ю (шприци, системи дл¤ переливанн¤ кров≥) ¤к у медичних установах, так ≥ в побут≥ при р≥зний ман≥пул¤ц≥¤х (ман≥кюр, педикюр, татуюванн¤, гол≥нн¤ ≥ т.п.) де може м≥ститис¤ кров людини, зараженого ¬≤Ћ, потр≥бно њхн¤ стерил≥зац≥¤. ¬≥рус —Ќ≤ƒу не ст≥йкий, гине при кип'¤т≥нн≥ миттЇво, при 56— градусах прот¤гом 10 хвилин. ћожуть бути використан≥ ≥ спец≥альн≥ дезрозчини. —пирт не знищуЇ ¬≤Ћ.
- ѕерев≥рка донорськоњ кров≥ обов'¤зкова.
- ¬≥д матер≥ до дитини
¬чен≥ за спри¤нн¤ Ќац≥онального ≥нституту алерг≥њ та ≥нфекц≥йних хвороб (NIAID) провод¤ть величезну к≥льк≥сть досл≥джень
з вивченн¤ ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ, спр¤мованих зокрема на отриманн¤ вакцини проти ¬≤Ћ та нових препарат≥в дл¤ л≥куванн¤ самоњ хвороби
≥ пов'¤заноњ з нею патолог≥њ. Ќин≥ випробовуЇтьс¤ на люд¤х 29 зразк≥в против≥русноњ вакцини, розробл¤Їтьс¤ або проходить стад≥ю
кл≥н≥чного тестуванн¤ велика к≥льк≥сть препарат≥в проти —Ќ≤ƒу та —Ќ≤ƒ-асоц≥йованих ≥нфекц≥й. ¬чен≥ з'¤совують також точн≥
механ≥зми ушкодженн¤ в≥русом ≥мунноњ системи. ÷≥ досл≥дженн¤ дають змогу краще визначити м≥шен≥ дл¤ д≥њ против≥русних л≥к≥в
≥ вакцин. NIAID п≥дтримуЇ також роботи з вивченн¤ особливостей переб≥гу захворюванн¤ у людей р≥зноњ расовоњ та етн≥чноњ
належност≥. ¬чен≥ провод¤ть також анал≥з та випробуванн¤ х≥м≥чних бар'Їр≥в, таких ¤к м≥сцев≥ м≥кроб≥циди,
¤к≥ людина може вводити у п≥хву або у пр¤му кишку, аби уникнути зараженн¤ п≥д час статевих зносин. ¬они шукають також
≥нш≥ шл¤хи проф≥лактики поширенн¤ ≥нфекц≥њ, ви¤вл¤ючи та л≥куючи венеричн≥ хвороби, аг≥туючи за безпечний стосовно
зараженн¤ ¬≤Ћ стиль житт¤, а також запоб≥гаючи ≥нф≥куванню д≥тей в≥д матер≥в.
-
¬≤Ћ не передаЇтьс¤ при звичайних побутових контактах з людьми. ÷ей факт доведено науковими досл≥дженн¤ми, медичною практикою та багатор≥чним досв≥дом м≥льйон≥в людей. Ќеушкоджена шк≥ра Ї нездоланним барТЇром дл¤ в≥русу. “ому ¬≤Ћ не передаЇтьс¤ через рукостисканн¤ та об≥йми.
-
¬м≥ст в≥русу у слин≥ Ї незначним. “ому ¬≤Ћ не передаЇтьс¤ через поц≥лунок. ≤нколи кажуть, що ризиком Ї на¤вн≥сть ранок у рот≥, але в такому випадку дл¤ передач≥ в≥русу необх≥дна на¤вн≥сть у кожного з партнер≥в в≥дкритоњ рани, що кровоточить, у ротов≥й порожнин≥.
-
Ќедостатньо в≥русу дл¤ його передач≥ ан≥ в сльозов≥й р≥дин≥, ан≥ в пот≥, ан≥ в сеч≥, ан≥ в кал≥. Ѕ≥льше того, речовина, ¤ка м≥ститьс¤ у цих субстанц≥¤х, л≥зоцим, здатна зруйнувати зовн≥шню оболонку в≥русу ≥ зробити його неактивним. “ому ¬≤Ћ не передаЇтьс¤ при сп≥льному користуванн≥ ванною та туалетом.
-
¬ травному тракт≥ в≥рус гине, ≥ ¤кщо р≥дина, що м≥стить в≥рус, потрапл¤Ї в шлунок людини, зараженн¤, ¤к правило, не в≥дбуваЇтьс¤. “ому ¬≤Ћ не передаЇтьс¤ при сп≥льному використанн≥ столових прибор≥в та посуду.
-
¬≥рус швидко втрачаЇ життЇздатн≥сть п≥д впливом д≥њ фактор≥в навколишнього середовища- ультраф≥олету, високоњ температури тощо. “ому ¬≤Ћ не передаЇтьс¤ через пов≥тр¤, при сп≥льному користуванн≥ мебл¤ми, телефонною слухавкою та ≥н.
-
¬≤Ћ не передаЇтьс¤ через укуси комах. омар не може бути джерелом зараженн¤, тому що при укус≥ в≥н упорскуЇ людин≥ не кров попередньоњ жертви, а власну слину. ƒо тогож, тварини - не Ї нос≥¤ми ¬≤Ћ.
| 1978 | у хворих чолов≥к≥в-гомосексуал≥ст≥в в —Ўј, Ўвец≥њ та на √ањт≥ було зареЇстровано схож≥ захворюванн¤, ¤к≥ в подальшому назвуть —Ќ≤ƒ. |
| 1981 | в —Ўј ви¤влено велику к≥льк≥сть випадк≥в саркоми апош≥ (р≥дк≥сний вид раку шк≥ри) у молодих чолов≥к≥в-гењв, ¤к≥ були назван≥ "≥мунодеф≥цитом гомосексуал≥ст≥в". ¬ тому роц≥ в≥д цього захворюванн¤ загинуло 128 молодих людей в —Ўј. јмериканським л≥карем ћайклом √оттл≥бом введено терм≥н "—Ќ≤ƒ". |
| 1982 | уперше в≥дсл≥дковано зв'¤зок —Ќ≤ƒ з переливанн¤м кров≥, використано таку назву захворюванн¤, ¤к —Ќ≤ƒ - синдром набутого ≥мунодеф≥циту. |
| 1983 | Ћюк ћонтанье з ≥нституту ѕастера у ‘ранц≥њ в≥дкрив та ≥дентиф≥кував в≥рус ≥мунодеф≥циту людини, ¤к в≥рус, що призводить до —Ќ≤ƒ. ” —Ўј за цей р≥к померло в≥д —Ќ≤ƒ п≥втори тис¤ч≥ людей. ¬перше в —Ўј в —ан-‘ранциско в≥дзначавс¤ ƒень ѕам'¤т≥ померлих в≥д —Ќ≤ƒ (трет¤ нед≥л¤ травн¤). |
| 1984 | –оберт √алло (—Ўј) незалежно в≥д Ћюка ћонтанье ≥дентиф≥кував в≥рус ≥мунодеф≥циту людини. |
| 1985 | в —Ўј розроблено перший тест на на¤вн≥сть антит≥л до ¬≤Ћ, що дало змогу перев≥р¤ти донорську кров на на¤вн≥сть ¬≤Ћ. “акож були встановлен≥ шл¤хи ≥нф≥куванн¤ в≥русом —Ќ≤ƒ: кров, статевий шл¤х та в≥д матер≥ до дитини. ¬ —Ўј цього року зареЇстровано 6972 випадки смерт≥ в≥д —Ќ≤ƒу. |
| 1986 | у св≥т≥ вперше велику увагу прид≥лено просв≥тницьк≥й д≥¤льност≥ з метою проф≥лактики ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ, вперше створено в јмериц≥ недержавну орган≥зац≥ю ACT UP, ¤ка займалась такою д≥¤льн≥стю. ¬перше збудник —Ќ≤ƒу названо ¬≤Ћ (HIV) - ¬≥рус ≤мунодеф≥циту Ћюдини. |
| 1987 | на сес≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ ¬сесв≥тньою ќрган≥зац≥Їю ќхорони «доров'¤ (¬ќќ«) прийн¤то глобальну стратег≥ю боротьби з≥ —Ќ≤ƒом. ќф≥ц≥йно зареЇстрований перший препарат проти ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ - ј«“ (ретров≥р). ¬ ”крањн≥ зареЇстрован≥ перш≥ 6 випадк≥в ¬≤Ћ-≥нф≥куванн¤ серед громад¤н крањни та 75 випадк≥в серед ≥ноземц≥в. ¬ ”крањн≥ створено мережу каб≥нет≥в дов≥ри з обстеженн¤ ≥ консультуванн¤ на ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ. ” —Ўј в —ан-‘ранциско пошито перший ¬≤Ћ“ (клаптикова ковдра) в пам'¤ть про померлого ¬≤Ћ-≥нф≥кованого друга. |
| 1988 | 1 грудн¤ оголошено ¬сесв≥тн≥м ƒнем Ѕоротьби з≥ —Ќ≤ƒ. «ареЇстровано першу смерть в≥д —Ќ≤ƒ в ”крањн≥. |
| 1989 | в –ос≥њ ¬≤Ћ-≥нф≥ковано 270 д≥тей внасл≥док непрофес≥йних д≥й медперсоналу. |
| 1990 | в ”крањн≥ створено мережу —Ќ≤ƒ-центр≥в. |
| 1991 | в ”крањн≥ прийн¤то перший «акон "ѕро запоб≥ганн¤ захворюванню на —Ќ≤ƒ та соц≥альний захист населенн¤". ÷ього року ‘ранком ћуром створено символ всесв≥тнього анти—Ќ≤ƒ≥вського руху у вигл¤д≥ червоноњ стр≥чки. |
| 1992 | в ”крањн≥ прийн¤то першу програму проф≥лактики ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ—Ќ≤ƒ. |
| 1993 | к≥лька кер≥вник≥в ÷ентру ров≥ у ‘ранц≥њ посаджен≥ за грати у зв'¤зку з попаданн¤м у ÷ентр ¬≤Ћ-≥нф≥кованих препарат≥в кров≥. ¬ ”крањн≥ вперше впроваджено до й п≥сл¤ тестове консультуванн¤ - ¤к обов'¤зкове при обстеженн≥ на ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ. |
| 1994 | в ”крањн≥ оф≥ц≥йно зареЇстровано 183 випадки ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ. |
| 1995 | в ”крањн≥ поширенн¤ ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ/—Ќ≤ƒ набуло еп≥дем≥чного характеру, зареЇстровано 1490 випадк≥в ≥нф≥куванн¤ за р≥к; прийн¤та друга програма з проф≥лактики ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ/—Ќ≤ƒ. |
| 1996 | створено програму ќќЌ—Ќ≤ƒ (UNAIDS). |
| 1998 | прийн¤то «акон ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н до закону ”крањни "ѕро запоб≥ганн¤ захворюванню на —Ќ≤ƒ та соц≥альний захист населенн¤". |
| 1999 | в ”крањн≥ прийн¤то третю програму з проф≥лактики ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ/—Ќ≤ƒу. |
| 2001 | в ”крањн≥ прийн¤то четверту програму з проф≥лактики ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ/—Ќ≤ƒу. ¬перше проведено спец≥альну сес≥ю ќќЌ з проблем —Ќ≤ƒу. |
| 2002 | помер в≥д —Ќ≤ƒ ‘ранк ћур, ¤кий створив червону стр≥чку - символ боротьби з≥ —Ќ≤ƒом. |
