Зміст |
Україна посідає 6-е місце у світі за рівнем поширення епідемії ВІЛ/СНІД.
В Україні за 14 років (1987-2001) зареєстровано 43898 випадків ВІЛ-інфекції, захворіло на СНІД 2922 особи, померло 1485.
Кількість громадян України, що захворіли на СНІД в 2001 році в порівнянні з 2000 роком збільшилась на 25,4%
(з 647 до 867 випадків). В 2001 р. офіційно зареєстровано 7000 ВІЛ-інфікованих громадян України, в т.ч. 937 дітей
(13,3%) і 9 іноземців. Захворіло на СНІД 867
громадян України (12,4%), в т.ч. 13 дітей. Померло від СНІДу 473 особи, (летальність - 54,5%), в т.ч. 2 дітей.
Аналіз офіційних даних щодо поширення ВІЛ-інфекції свідчить, що епідемія триває з тенденцією до дальшого зростання в
усіх регіонах України, але поширення по країні нерівномірно. Найбільше ВІЛ-інфікованих в Дніпропетровській, Одеській,
Миколаївській і Донецькій області.
темпи поширення інфекції:
o 1987-1994 рр. - переважно статевий шлях, поширення хвороби повільне;
o 1995-1998 рр. - як правило, парентеральний шлях, поширення ВІЛ-інфекції бурхливе;
o 1999-2001 рр. - статевий шлях, збільшення числа ВІЛ-інфікованих серед вагітних і народжених ними дітей.
На сьогоднішній день, в умовах тяжкої економічної ситуації, яка склалась в Україні, ми змушені констатувати той факт,
що процес подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в державі опинився під загрозою, а подальше погіршення ситуації може призвести
до катастрофічних наслідків. Основна стратегія подолання епідемії в країні - Загальнодержавна програма на 2009-20013 роки,
досі не прийнята, рішення Національної Ради з питань протидії туберкульозу, ВІЛ-інфекції та СНІДу при Кабінеті Міністрів
та Координаційної Ради при Президенті не виконуються, фінансування Центрів профілактики та боротьби зі СНІДом зменшується,
персонал скорочується, вартість АРВ-препаратів збільшується внаслідок девальвації національної валюти, бар'єрні засоби профілактики
ВІЛ/СНІДу (презервативи, лубриканти) подорожчали мінімум в два рази. Усі ці фактори зводять нанівець зусилля та донорську допомогу
громадських міжнародних та національних організацій у боротьбі з ВІЛ/СНІДом.
За таких обставин Всеукраїнська Мережа ЛЖВ взяла на себе ініціативу виступити організатором низки заходів, присвячених подоланню епідемії
в Україні в умовах економічної кризи.
Першим заходом став Круглий стіл «Боротьба з епідемією ВІЛ/СНІДу в Україні під час кризи: виклики та можливості», який відбувся 22 січня 2009 року
в інформагенції УНІАН. Керівники недержавних ВІЛ-сервісних організацій, благодійних фондів, міжнародних організацій погодились з тим, що боротьба
з епідемією ВІЛ/СНІДу за будь-яких умов повинна бути пріоритетом державної політики України. Фінансування протидії ВІЛ/СНІДу повинно відбуватись,
виходячи з реальних потреб, а не з наявних коштів. Профілактика мусить бути першочерговим компонентом програми подолання СНІДу.
Пріоритетними напрямками у профілактиці ВІЛ/СНІДу визначені:
інформаційно-просвітницька робота з дітьми та молоддю;
діяльність засобів масової інформації щодо запобігання СНІДу;
профілактична робота з групами ризику;
зниження негативних наслідків ВІЛ/СНІДу в суспільстві.
моніторинг хвороби та впливу на неї діючих профілактичних програм.
Основоположні принципи Програми профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001-2003 рр.такі:
визначення проблеми ВІЛ/СНІДу одним із пріоритетів держави в галузі соціального розвитку і охорони здоров'я;
забезпечення міжвідомчого підходу до реалізації профілактичних заходів;
адресність заходів із визначенням уразливих щодо інфікування груп, увага до забезпечення медико-соціальною допомогою людей, у яких діагностовано ВІЛ/СНІД.